Що насправді означає «нормально» Колективна сліпота не народжується з темряви. Вона народжується з мовчазної згоди. Я бачу це в людях, які називають своє виснаження життям, а свою порожнечу — стабільністю. Слово «нормально» стало дозволом не дивитися глибше. Воно більше не описує реальність — воно її маскує. Бути втомленим — нормально. Жити без сенсу — нормально. … Читати далі
Є місце, де біль не зникає роками. Воно виглядає тихо, навіть безпечно. Там теплий диван, звичні виправдання, знайомі люди й ритуали самозаспокоєння. Це і є комфортне рабство. Воно не б’є — воно гладить. І саме тому вбиває глибше, ніж будь-який удар. Я бачу це в кожній людині, що приходить і просить зцілення, але тримається за … Читати далі
Я говорю як жінка-шаманка, що слухає тіло, а не сперечається з ним. Тіло не забуває. Воно веде рахунок кожній крихті, кожному ковтку, кожному порушенню ритму. Розум виправдовує, дух мовчить, а тіло записує. Харчування — це не вибір смаку. Це щоденний договір між тілом, розумом і духом. Те, що входить усередину, стає не лише плоттю — … Читати далі
Вступ. Місце, де болить правда Найважче — не біль. Найважче — побачити, хто його створив. Людина роками дивиться назовні: на обставини, людей, долю, країну, дитинство, партнерів. Вона втомлюється, виснажується, скаржиться — і не помічає очевидного: проблема не прийшла ззовні. Вона виросла зсередини. Не як покарання. Як наслідок. Середина. Факти без прикрас Життя не має характеру. … Читати далі
Вступ. Де зупинився твій шлях Людина приходить і каже: «Я роблю все можливе». Я дивлюсь — і бачу: вона робить те саме. Ті самі думки. Ті самі дії. Ті самі страхи, загорнуті в інші слова. Життя не глухе. Воно точне. Якщо ти стоїш — воно теж стоїть. Якщо ти ходиш колом — воно відповідає колом. … Читати далі
Я скажу це просто, без обходів. Ти приходиш по зцілення, але тримаєшся за те, що тебе нищить. Ти хочеш, щоб біль зник, але не хочеш, щоб зник ти — той самий, звичний, зручний, впізнаваний для себе. У цьому й вузол. Зцілення — не подія. Це не ритуал, не слова, не дотик і не час. Зцілення … Читати далі
Я скажу прямо. Є правда, яку не хочуть чути. Не всім судилося йти шляхом грошей. І не всі здатні їх утримати, навіть якщо колись отримають. Це не покарання. Це відповідність. Є люди, у яких шлях без грошей. І це не поезія. Це факт. Є ті, чия задача — виживати на мінімумі, щоб зламати гординю, ілюзію … Читати далі
Я скажу прямо, без заспокійливих слів. Стосунки руйнуються не тому, що люди «змінилися». І не тому, що хтось «не старався». Вони руйнуються, бо з самого початку були побудовані на ілюзії. Ілюзія — фундамент, який не тримає вагу життя Люди входять у стосунки не з іншою людиною, а з образом у власній голові. Він має риси, … Читати далі
Ти заходиш у поле шамана не з порожніми руками. Ти заходиш із собою. Зі своїми страхами, надіями, вірою у «швидко» і з тим, про що не прийнято говорити — з енергетичним брудом, який накопичується, коли людина бігає від одного цілителя до іншого, не зупиняючись ні на мить у правді. У дзені немає ввічливих слів. Є … Читати далі
Життя не слухає пояснень. Воно дивиться. Не на слова — на сліди. Не на наміри — на рух. Людина може довго обманювати інших і навіть себе. Але Дух — ні. Він бачить усе, що ти ховаєш у тіні, усе, що прикриваєш розумними фразами, правильними образами і зручними виправданнями. Ти можеш казати, що пробачив. Але якщо … Читати далі