Шаман Лакшмі: Шлях Додому
Мене звати Лакшмі. Я народилася в Україні, але душа моя — з глибших вимірів.
Мої перші роки минули в сім’ї, де кожен, здавалося, грав не свою роль. Любові було мало. Підтримки — ще менше. Та навіть тоді в мені горів вогонь: я знала — я цінна. Хоча світ кричав, що я не така.
Я жила, як фантом: намагалася догодити, стати «правильною», вписатися. Але що дужче я тікала від себе, то голосніше шепотіла істина: усе починається зсередини. Істинний корінь мого болю — нелюбов до себе. Та з цього кореня проріс мій шлях.
Мені було 16, коли я вперше запитала: а що далі? Просто прожити життя — і зникнути? Цей запит запустив ланцюг. І тоді світ відкрив свою іншу сторону.
Я завжди хотіла зцілювати людей. Думала стати психологом. Але спершу треба було врятувати себе.
Першу глибоку тріщину в мені залишила любов. Він помер від онкології, а його родина звинуватила мене. Я впала в темряву. Там — на самому дні — мене знайшов монах. Він очистив мене. Повернув з краю. Але шлях до Бога я пройшла вже сама. І знайшла Його — не в храмах. У собі.
Одної ночі мені наснився сон: чоловік у чорному змусив мене цілувати чашу. Я прокинулася — паралізована, з жахом у серці. Це був знак. Мить пробудження. Я зрозуміла: істина — не в ритуалах. Вона — у трансформації.
Я була в нових стосунках — вагітна, сама й невиліковно хвора. Але Бог був зі мною — тихий, як подих, але присутній. Я народила сина легко, як і просила. Я знала, що це буде син, ще до того, як лікарі підтвердили. Він — мій світлоносний маяк.
І тоді прийшов Вчитель. Шаман Алекс. Я прийшла до нього тінню, а він побачив у мені силу. Він не дав мені її — він нагадав, що вона вже була. Саме тоді я почала звучати. Буквально: практика гудіння розбудила мене. Я зцілювалась звуком — як десь у давнину, в інших життях, я вже робила це для інших.
Бо так — я почала згадувати. Минулі життя. Місця. Людей. Наші душі зустрічались із Алексом ще до цього втілення. Одне дерево стало ключем — воно знало мене. І я знала його.
Три роки біля Вогню Шамана дали мені більше, ніж усе попереднє життя. Я більше не шукала силу ззовні. Я була нею. Завжди.
Сни, що переслідували мене роками, тепер заговорили. Вони стали не нічними кошмарами, а шепотом Істини. Я почала бачити — по-справжньому. Люди — не люди, а маски. Сім’ї — не родини, а вистави. Світ — не світ, а колективна ілюзія.
Але прокинутися — можливо. І це моя місія. Я тут, щоб допомогти тобі згадати, хто ти. Щоб зняти з тебе цю тягучу, липку маску. Ти — не твій біль. Не твоя роль. Не твоя травма.
Ти — душа. Сяюча. Безмежна. Я бачу це.
Я пройшла крізь смерть, хворобу, забуття, самотність, тишу, безумство й світло. І повернулася. Щоб сказати:
Ти можеш теж. І я тут, щоб провести.
Шаман Лакшмі. Провідник. Сяйво. Свідок твого пробудження.
Хочеш згадати себе? Тоді прийшов час почати.
Зроби перший крок. Додому.