Я говорю як жінка-шаманка, що слухає тіло, а не сперечається з ним. Тіло не забуває. Воно веде рахунок кожній крихті, кожному ковтку, кожному порушенню ритму. Розум виправдовує, дух мовчить, а тіло записує. Харчування — це не вибір смаку. Це щоденний договір між тілом, розумом і духом. Те, що входить усередину, стає не лише плоттю — воно стає напрямком життя.
У середині шляху відкривається проста, жорстка істина: їжа формує енергію, енергія формує рішення, рішення формують долю. Важка їжа робить важкими думки. Пересичення народжує жадобу. Бідна на живу силу їжа притупляє волю. Те, що люди називають «недугами», часто є пам’яттю тіла про роки зневаги. Розум може читати книги, дух може шукати висоту, але якщо тіло щодня годують хаосом — шлях ламається. Я бачила, як змінюється характер, коли змінюється тарілка. Я бачила, як зникає внутрішній шум, коли їжа перестає бути втечею. Тіло — це храм, але храм без чистоти перетворюється на склад.
Завершення тихе, як крок на м’якій землі. Коли харчування стає усвідомленим, тіло заспокоюється. Коли тіло спокійне, розум яснішає. Коли розум ясний, дух має куди сходити. Не шукай чудес — стань точним. Годуй тіло правдою, і воно відплатить силою. Пам’ятай: ти не складаєшся з частин. Ти — єдине ціле, і все, що входить у тебе, стає тобою.