Як стати цілісним і вийти з натовпу ілюзій — шлях очима шаманки Лакшмі

Чи бачиш ти, що живеш в ілюзії?

Людина зазвичай не усвідомлює, що її життя — це сон наяву. Ми вважаємо, що діємо свідомо, але насправді — лише реагуємо, як програма. 95% наших дій — автоматичні. Ми думаємо, що робимо вибір, а насправді — за нас вибирає звичка.

> “Коли очі розплющуються — боляче. Але саме біль — початок істинного зору.” — Лакшмі

Що таке життя в ілюзіях?

Ілюзія — це не фантастика. Це те, що ми приймаємо за правду, не перевіривши. У сучасному світі це:

Ілюзія контролю: “Я все контролюю”, — хоча не контролюємо навіть власні думки.

Ілюзія цілі: “Щастя буде, коли я досягну…” — але щастя завжди відкладене.

Ілюзія “Я такий”: відчуття особистості, зібране з чужих думок, травм, шаблонів.

Коли починається вихід?

Пробудження часто починається з краху. Коли щось усередині ламається — втрата, хвороба, зрада, вигоряння. Це момент, коли тріскає маска. Ти більше не можеш “грати роль”.

> “Тільки коли я втратила себе повністю, я почула голос, який завжди був у мені”, — каже Лакшмі, шаманка, яка жила серед шаманів Перу та сибірських практиків.

Що означає бути цілісним?

Цілісність — це не ідеальність. Це щирість із собою. Прийняття себе у всій повноті:

Тіні й світла

Слабкості й сили

Хаосу й ясності

Цілісність — це коли головним навігатором стає внутрішній голос, а не страхи, думки оточення чи травми дитинства.

> “Цілісний — не той, хто завжди світиться, а той, хто не втікає від себе в темряві.” — шаманка Лакшмі

Історія пробудження: Ірина, 38 років

Ірина — маркетологиня з Харкова. Все було “нормально”: робота, сім’я, курорти раз на рік. Але після смерті батька в неї почалися панічні атаки. Усі відповіді, якими вона жила, розсипались. Вона потрапила на семінар шаманки Лакшмі випадково (чи ні?). Там вона вперше сіла в тишу — і почула себе. Через пів року вона покинула офіс, відкрила простір для жінок і навчилася бачити себе не через ролі.

> Це не про втечу. Це про повернення.

Як вибратись із ілюзій: поради від Лакшмі

Зупинись. Без зупинки неможливо побачити.

Спостерігай думки. Не дій одразу — подивися, хто в тобі діє.

Працюй із тілом. Тіло — єдиний орган, що не бреше.

Дихай свідомо. Через дихання ми виходимо за межі уявного “Я”.

Запитуй: “Хто я без цього?” — без ролі, без думки, без страху.

Висновок: Шлях до себе — не завжди світлий, але завжди справжній

Вийти з ілюзій — не означає втекти від світу. Це означає перестати бути лялькою у виставі, яку не обирав.

Цілісність — це коли не боїшся бути справжнім.

Навіть якщо це незручно. Навіть якщо це проти натовпу.

Залишити коментар