Авторка: шаманка Лакшмі
—
Псевдодуховність: солодка обгортка з отрутою всередині
Духовність — це не аромапалички, не цитати з Instagram і не автоматична усмішка. Це — глибоке пізнання себе. І якщо всередині тебе — отрута, вона отруїть усе, до чого ти торкаєшся, навіть найсвятіші практики.
Ти можеш медитувати, співати мантри, ходити на церемонії, але якщо в серці — агресія, гординя чи страх, усе це перетворюється на інструмент саморуйнування. Це і є токсична духовність. Не медитація калічить — калічить темрява, яку ти вносиш у медитацію.
—
Немає «світлої» чи «темної» духовності — є ти
- Оманливо вважати, що існують «темні» практики, які тебе зламають, і «світлі» — які врятують. Вся суть — у людині, а не в практиці.
- Якщо всередині тебе більше світла — ти зростатимеш.
- Якщо керує темрява — духовність стане знаряддям маніпуляції, самознищення, культу себе.
- Небезпека в тому, що духовність дає силу. Але куди її спрямувати — вирішує твоя свідомість. Без досвідченого наставника ця сила може стати вибухівкою в руках дитини.
—
Токсична духовність виглядає так:
- Людина думає, що «пробудилася», але насправді — втекла від реальності.
- Вона повчає інших, хоча сама втратила контакт із тілом і життям.
- Вона «відчуває енергії», але не здатна проявити співчуття до близьких.
- Вона бачить демонів у всіх, крім себе.
- Наслідок — руйнування: себе, стосунків, реальності. І завжди є хтось винний — егрегори, чакри, суспільство. Але не вона.
—
Приклади з життя: коли «світло» перетворюється на тінь
- Жінка після духовного ретриту. Медитації по 6 годин, голодування, «очищення» — і психоз. Її родина втратила матір, діти — опору.
- Молодий хлопець, що шукав істину. Потрапив у секту «вознесіння», знехтував тілом і реальністю — помер від зневоднення на «духовному голодуванні».
- Новоявлений “майстер”. Пройшов кілька курсів, «відкрив канал», почав вести інших — і знищив психіку кількох послідовників, не розуміючи, що робить.
—
Тільки досвідчений наставник бачить тебе наскрізь
Можеш брехати собі. Можеш обманювати інших. Але перед справжнім наставником не сховаєшся. Він бачить, куди тече твоя сила. І головне — куди вона має текти.
Без такого наставника ти — наче людина з динамітом у руках, яка думає, що це — свічка.
—
Переконання, що ведуть до саморуйнування:
- «Я — особливий/особлива». Его, замасковане під духовність, — найнебезпечніше.
- «Я вже все знаю». Справжня мудрість починається зі слів: «Я нічого не знаю».
- «Світ мене не розуміє». Може, варто просто подивитися в дзеркало?
Поки ти воюєш зі світом — проблема в тобі. Поки ти біжиш від себе — духовність стане отруйним притулком, а не шляхом.
—
Істина від шаманки Лакшмі: духовність не рятує, якщо ти — джерело темряви
Не практики тебе зцілюють — ти зцілюєш практику собою. Або ж отруюєш її. Істинна духовність — не втеча, а повне, безжальне зіткнення з собою. Якщо ти не готовий дивитися у свою темряву — вона зжере тебе. Через медитації, ретрити, ритуали. Через «світло», яке ти не витримуєш.
—
Висновок: не будь власною отрутою
Духовність — це лезо. Ним можна зцілити, а можна перерізати собі горло. Все залежить не від техніки, а від того, що живе в тобі.
Світло чи темрява — ось справжній вибір.
І наставник — той, хто допоможе не обманутися.